пишите нам 
Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
Ладошки к Солнцу! Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
 

Приветствуем на Ладошках!

Ладошки, у меня РАНЧИК РОДИЛСЯ! :-) ... Уважаемые давние поклонники и посетители Ладошек! Я запускаю коммьюнити-сайт, новый проект, а вы все, будучи https://www.facebook.com/run4iq Бег для интеллектуалов. Бег для интеллекта. Бег "за" интеллектом. Он сам не придёт ;-) Ранчик родился! Андрей AKA Andrew Nugged Ладошки служат как архив программ для Palm OS и Poclet PC / Windows Mobile и разрешённых книг с 15 окрября 2000 года.
 
Электронная библиотека для КПК: информация о книге
лучшие книгипопулярные книги • новые книги за сегодня, за 3 дня, за 7 дней
книги по жанрукниги по автораминформация о библиотеке
простые анонсы новых книг на email ежедневно или раз в неделю


Позичений час (на укр.яз.)



автор книги:

Владимир Владко
об авторе подробно



жанр книги:

Научная фантастика
Детские


добавлена:
28.11.2013





- «     оценка: н/д     » +
1   2   3   4   5
«хуже     ваша оценка     лучше»
ОТКРЫТЬ ТЕКСТ КНИГИ
нажмите на ссылке второй клавишей мыши и выберите "сохранить объект как..."

Готовый поиск (именно этой книги) в интернете:
на Google.com
на Yandex.ru
на Rambler.ru

о книге:


Про різні пригоди з життя школярів розповідає у своїй повісті «Позичений час» відомий український письменник-фантаст В. Владко. З допомогою фантастичної «ощадкаси часу» автор показує своїм читачам, як щільно пов’язане сучасне і майбутнє кожного з нас. Льоня Куценко товаришує з однокласником Віктором Сумським, який підбиває його на різні хуліганські витівки. Сумський хоче зірвати контрольну з геометрії. Для цього він пропонує насипати в класі і коридорі перед урокоч нюхального тютюну, щоб усі чхали…

отрывок из произведения:


...Все, рішуче все не ладилося сьогодні! Насамперед двійка з географії. І треба ж було, щоб Петро Олександрович викликав Льоню Куценка саме тоді, коли він розглядав маленьку блакитну авторучку зовсім нової марки — вона так і звалася «шкільна», — яку йому передав з задньої парти Віктор Сумський. Зрозуміло, що Льоня навіть не почув, про що його запитав Петро Олександрович. Викладач похитав головою і похмуро сказав:

— Ну що ж, Куценку, ставлю тобі двійку. Ні, ні, і не кажи нічого! Не те, щоб ти її заслужив незнанням, цього я не скажу. Але хай це навчить тебе на уроці займатися ділом.

Потім трапилася велика чорнильна пляма в щоденнику, просто невідомо, звідки вона утворилася на папері. Жирна, блискуча… Льоня спробував було лизнути її язиком, це найчастіше допомагає. Але якраз у цю мить у нього страшенно засвербіло в носі — і він чхнув, та ще й як! Самі розумієте, що з того вийшло!..

І нарешті — відірвана підошва. Ну, хто міг знати, що цей шматок льоду примерз до асфальту? І замість того, щоб свічкою злетіти, як справжній футбольний м’яч під класним ударом Андрія Біби, він залишився нерухомим, а підошва раптом затріщала й начисто відірвалася. Мов зраділа, клята, отак зразу й ощерилася всіма дерев’яними зубами… Ні, як не щастить, то вже не щастить!

Мати тільки руками сплеснула, побачивши цю зубату підошву. Зазирнула в щоденник, а там — пляма! Вже розглядаючи її, вона помітила й двійку з географії… Майте на увазі: вона нічого не сказала. Поморщилася, наче від зубного болю. І немов між іншим зауважила:

— Гаразд, Льоню. Говоритимеш з батьком. Незабаром він прийде. Сідай за уроки. — І кудись пішла.

Це не віщувало нічого доброго. Хто ж не знає: якщо мати навіть не свариться, а ніби спокійно нагадує про батька, що незабаром прийде і тобі доведеться з ним говорити, — завжди чекай чогось дуже неприємного. І ще якраз тоді, коли батько вже майже погодився відправити його влітку до піонерського табору… Льоня розклав підручники, зошити. На душі було неспокійно. А завтра ж геометрія, доказ теореми… щось таке про суму кутів… От тобі й сума з двійки, чорнильної плями та відірваної підошви!

Раптом на вхідних дверях задзеленчав дзвоник. Хто це може бути? Для батька ще рано… Льоня відчинив двері.

— Добрий вечір, — мовив маленький сухорлявий чоловік, що стояв за дверима. Він лагідно посміхався, його очі весело виблискували з-під рудих брів. — Добрий вечір, — повторив він. — Мені треба побачити товариша Куценка.

— Батька зараз немає, — відповів Льоня.

— Хіба я сказав, що мені треба бачити батька? — засміявся незнайомець. — Мені треба побачити Льоню Куценка. І всього тільки на п’ять хвилин. Ось, зараз перевіримо.

Чоловік глянув на годинник на руці й невдоволено підвів брови.

— Дивись, поспішає на десять секунд! — здивувався він. — Погано! Ану перевіримо ще.

Він вийняв великий кишеньковий годинник з штанів, ще один з піджака і ще один з пальта. Подивився уважно на кожний з них І задоволено кивнув головою.

— Що ж, решта показує вірно, — сказав він, посміхаючись. — Мені, знаєте, завжди треба точно знати час. Так от, чи не скажете ви, де Льоня Куценко, га?

— Це я, — відповів зацікавлений Льоня. — Ви що ж, продаєте годинники, чи що? Так у мене вже є, батько ще минулого року подарував. Правда, тільки один, не так, як у вас. Втім, мені більше й не треба.

— Чудово, чудово! — зрадів маленький чоловік. — Так я й знав! Ходімо, ходімо, я вам усе розкажу!

Він був такий жвавий, такий верткий, що Льоня й не помітив, як вони опинилися вже в кімнаті. А чоловік торохтів далі швидко-швидко:

— Це ж подумати тільки, як люди звикли не звертати уваги на час! Ну от, хоч би й ви: хіба ви помічаєте, скільки годин витрачаєте даремно? Та ніколи в житті! А жаль, дуже жаль. Ось подивіться, як це буває. Вам хочеться погратися. Але ще рано. Ви чекаєте. А чекати — нудно. Ви взялися за книжку: вона валиться з рук. Проте доводиться чекати ще й ще. А що, коли б можна було взяти й наблизити час відпочинку? Ні, ні, чекайте, я ще не скінчив. Ну от, у вас незабаром мусить бути… гм, гм, скажімо, якась неприємна розмова. Не скажу, що з батьком, але й це можливо, правда?

— Кхм… кхм… — сконфужено закашлявся Льоня.

І звідки цьому чоловікові було знати про те, що він має говорити з батьком?...

Отзывы о книге

Ваше мнение будет первым.



 

Чтобы писать комментарии вам нужно
авторизоваться (войти) или зарегистрироваться
 

Скоро конкурс с призами! Подпишитесь: и узнайте, а также получайте ежедневный или еженедельный дайджест новостей, анонсов программ под ваш КПК, акций сайта на ваш почтовый ящик.
 
Помогите Ладошкам стать лучше своей поддержкой.

Хочешь футболку?
Хочешь? Жми - узнаешь
Поиск по сайту и книгам с помощью Google™:
  поиск и обсуждение книг, новых, старых, лучших, советы других и ваши мнения - на ФОРУМЕ САЙТА "Книги, книги, и другие книги".
Регистрация товарного знака в Украине patent.km.ua.
Telephones, address and opening times for shops, post and banks in the UK
 
 

 
те, кто брал читать эту книгу, также брали следующие книги:
А вы знаете, что:


в этом разделе еще не голосовали ни за одну новость...

поддержите
Ладошки
 
Рейтинг Ладошек: КПК, мобильность, коммуникаторы, смартфоны, гаджеты, высокие технологии Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона Поддержите Ладошки: Как поддержать сайт?
Использование материалов сайта разрешено только при наличии
гиперссылки на страницу Ладошек без блокировки индексации
реклама на сайте    Andrew Nugged © 2000-2015