Ладошки, у меня РАНЧИК РОДИЛСЯ! :-)
...
Уважаемые давние поклонники и посетители Ладошек!
Я запускаю коммьюнити-сайт, новый проект, а вы все, будучи
https://www.facebook.com/run4iq
Бег для интеллектуалов.
Бег для интеллекта.
Бег "за" интеллектом. Он сам не придёт ;-)
Ранчик родился!
Андрей AKA Andrew Nugged
Ладошки служат как архив программ для Palm OS и Poclet PC / Windows Mobile
и разрешённых книг с 15 окрября 2000 года.
СТЕЛЬМАХ Михаил Афанасьевич (1912-83), украинский писатель, академик АН Украины (1978), Герой Социалистического Труда (1972). Трилогия «Хлеб и соль» (1959), «Кровь людская не водица» (1957), «Большая родня» (1949-50); романы «Правда и кривда» (1961), «Дума про тебя» (1969), «Четыре брода» (1979) о жизни украинской деревни от Революции 1905-07 до 70-х гг. написаны по канонам социалистического реализма. Пьесы, повести, стихи для детей. Ленинская премия (1961), Государственная премия СССР (1951).
отрывок из произведения:
...Ми, малі діти, страх як любили казки! Зимньої пори, як насуне та довга та предовга ніч, заберемося на піч у тепле просо або жито, з одного боку гріє й з другого парить, гарно так,і раді слухати бабусю хоч до самого білого світу...
А вона, стара та древня, голови на в'язах не здержить,так вона в неї на всі боки і розхитується,як розпустить бувало свої кази та перекази, й не переслухаєш ніяк!
От одного разу зібралися ми коло неї: я, Івась білоголовий, Пріся мигласта та Грицько меткий, напалися раптом: кажіть та й кажіть, бабусю, казки!.. Бабуся була недужа, їй і дихати, може, не хотілося, не то казок казати, а ми одно — намоглися.
Довго вона стогнала та кректала, поки підвелася. Підперла плечима комин, угородила у теплу пашню свої коряві руки й задумалася... Ми так і напали! Одно кричить: «Про Івана-царевича та сірого вовка!» Друге не хоче Івана-царевича, а кажи йому «Оха»; Пріся просить «Кози-дерези».
— Бабусю,обізвався Грицько меткий,ви хвалилися колись нову розказати. Кажіть нову. Якось ви її називали...
Бабуся важко зітхнула, аж у грудях у неї запищало, й, прокашлявшись, промовила: — Якої ж вам? Про Правду та Кривду хіба?
— Про Правду та Кривду! Про Правду та Кривду! Бабусю! Голубонько! Кажіть про неї! — загукали всі.
— Цссс...утишила вона нас.Застряла вам у зуби та Правда та Кривда! — промовила й, подумавши, почала...
...Ми, малі діти, страх як любили казки! Зимньої пори, як насуне та довга та предовга ніч, заберемося на піч у тепле просо або жито, з одного боку гріє й з другого парить, гарно так,і раді слухати бабусю хоч до самого білого світу...
