пишите нам 
Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
Ладошки к Солнцу! Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
 

Приветствуем на Ладошках!

Ладошки, у меня РАНЧИК РОДИЛСЯ! :-) ... Уважаемые давние поклонники и посетители Ладошек! Я запускаю коммьюнити-сайт, новый проект, а вы все, будучи https://www.facebook.com/run4iq Бег для интеллектуалов. Бег для интеллекта. Бег "за" интеллектом. Он сам не придёт ;-) Ранчик родился! Андрей AKA Andrew Nugged Ладошки служат как архив программ для Palm OS и Poclet PC / Windows Mobile и разрешённых книг с 15 окрября 2000 года.
 
Электронная библиотека для КПК: информация о книге
лучшие книгипопулярные книги • новые книги за сегодня, за 3 дня, за 7 дней
книги по жанрукниги по автораминформация о библиотеке
простые анонсы новых книг на email ежедневно или раз в неделю


Життєпис білого Ворона



автор книги:

Мирослава Горностаєва
об авторе подробно



жанр книги:

Фэнтези


серия:

Ельбер


добавлена:
26.10.2010





- «     оценка: 4 (1 чел.)     » +
1   2   3   4   5
«хуже     ваша оценка     лучше»
ОТКРЫТЬ ТЕКСТ КНИГИ
нажмите на ссылке второй клавишей мыши и выберите "сохранить объект как..."

Готовый поиск (именно этой книги) в интернете:
на Google.com
на Yandex.ru
на Rambler.ru

о книге:


Фентезійний роман на основі слов''''янської міфології. Другий роман з циклу «Ельбер».

«Життєпис Білого Ворона» оповідає про юнака на ім’я Білозір, який вважав, що має рідних, батька, власну оселю. А виявилося, що він круглий сирота, нащадок ворожого цій землі народу, а ті, що прихистили його, навіть не є людьми. Та, помандрувавши по світу, Білозір знову повертається в родину дивних, яка виростила його. Колишній наївний хлопець став дорослим шукачем пригод на прізвисько Білий Ворон, часом безжальним, часом жорстоким. Та в його серці непохитною зосталася вірність названому батькові, котрий виявився ватажком повстанців, і землі, яка дала можливість Ворону звити гніздо...

отрывок из произведения:


...В тому, що вони мене знайдуть, я якось і не сумнівався... Особливо, коли дізнався, що вони живі обидва — батько Ольг та Мечислав. Відтоді я тільки й чекав, коли до мене завітає як не сам Мечислав — мститись за сина, то, принаймні, хтось із «чорних тіней». Але з маєтку не виїхав, поклавшись на волю Божу.

І ось нарешті дочекався. Зранку пішов прогулятись на вигін у супроводі Вука — управителя. В будинку лишилося троє чоловік челяді, котрі, звичайно ж, нічого й нікого не бачили. А коли я повернувся, поснідав і пройшов до бібліотеки, то побачив на письмовому столику невеличке чорне пуделечко. Вітання від Князя «тіней».

Власне, це був милосердний вирок. Мені траплялося згладжувати зо світу людей і за менші провини, аніж моя. Скринечка з отруєною голкою давала можливість померти швидко і безболісно, а для оточуючих це мало б вигляд удару, або серцевого нападу. Цілком натуральна смерть.

Задля цікавості обнишпорив будинок та селище. В селі чужинців теж не бачили. Втім, зараз зрання усі в полі — жнива... Я, звісно, здогадуюсь, що незваний гість ховається десь у лісі. А втім — хто — зна... Я б облаштував собі криївку просто в будинку... Треба про всяк випадок обдивитись ще горище та комори...

Обдивився... Нікого...Сьогодні «гостей» мабуть не буде. Ольг не прихильник таких дешевих викрутасів, як поява месника опівночі. Мечислав взагалі має звичку з’являтися межи ворогами серед білого дня. Бо занадто певен себе і своєї зброї. А втім, я радий, що він вижив. Щиро радий.

Я дуже сумую за ними всіма... За краєм, де жінок називають наче квіти, а чоловіків — наче зброю... Де селища й люди мають ймення птахів, а ріки та ліси — ймення Богів... Я звик до дітей Ельберу, бо виріс між ними... Бо воював разом з ними... Бо зоставив там сина... Двох синів....

В дитинстві, десь років до десяти, я був певен, що належу до роду Лелегів з Чорногорії, і звуся Білозір Лелег. Край, де я виріс був найпівденнішою окраїною Моанської Імперії — за Чорногорою, за її гірськими перевалами простягся Ішторн, країна традиційно ворожа Великій Моанії. Принаймні, все моє дитинство було сповнене оповідей про оборону перевалів та сутички з ішторнійськими загонами. Дванадцять років тому між обома імперіями (авжеж, Ішторн також звався імперією, на менше горді кавалери не погоджувались) точилася справжня війна, на якій загинув мій дядько Ігвор.

Будинок, в якому я жив, звався Лелечим Гніздом. Він, наче справжнє гніздо, вивищувався над Лелечою долиною, в якій лежало селище, що так і звалося — Лелеги. З нашого крутоверху до селища вела покручена стежина. Поруч з нею дзюрчав безіменний потічок, один з численних притоків ріки Дани, котра бігла долиною до княжого міста Ігворри, а звідти далі, у широкий світ.

Кімната, що її я ділив з Мальвою, сестрою, яка була на рік від мене молодша, виходила вікном на долину. Навесні там білою піною квітли сади, і запах цвіту долинав сюди, нагору. У нас теж був сад... І хлівець з худобою — козами та вівцями. І коні — четверо гнідих красенів та біла лошичка. І велетенські виноградники на схилах і внизу, в долині. До помочі бабуся Рута наймала людей з селища, і в дерев’яному прихатні, призначеному для наймитів, завжди жили хлопці з селища, особливо влітку.

В родині було замало чоловіків. Діда Станимира покалічило на війні, не тоді, коли загинув його старший син, на якійсь іншій, і він шкутильгав на дерев’янці. Мій батько Ольг займався продажем росавських вин, славних не тільки в Моанії, але й за її межами і нечасто бував удома. Кожен його приїзд був для мене святом... І не тільки для мене. Батько, по приїзді, урочисто викладав на стіл дарунки для усієї родини... Зазвичай якісь дрібнички — хустина для бабуні, дарійська люлечка — дідові, якісь прикраси неньці Ясмині та незаміжній вуйні Вербені. Вдові вуйка Ігвора, вуйні Алтеї, котра лишилася в сім’ї опісля загибелі чоловіка — тканини білих жалобних кольорів. І нам з Мальвою та синові Ігвора, Вересу — дивні дрібнички з чужих країв...

Отзывы о книге

Ваше мнение будет первым.



 

Чтобы писать комментарии вам нужно
авторизоваться (войти) или зарегистрироваться
 

Скоро конкурс с призами! Подпишитесь: и узнайте, а также получайте ежедневный или еженедельный дайджест новостей, анонсов программ под ваш КПК, акций сайта на ваш почтовый ящик.
 
Помогите Ладошкам стать лучше своей поддержкой.

Хочешь футболку?
Хочешь? Жми - узнаешь
Поиск по сайту и книгам с помощью Google™:
  поиск и обсуждение книг, новых, старых, лучших, советы других и ваши мнения - на ФОРУМЕ САЙТА "Книги, книги, и другие книги".
Регистрация товарного знака в Украине patent.km.ua.
Telephones, address and opening times for shops, post and banks in the UK
 
 

 
те, кто брал читать эту книгу, также брали следующие книги:
А вы знаете, что:


в этом разделе еще не голосовали ни за одну новость...

поддержите
Ладошки
 
Рейтинг Ладошек: КПК, мобильность, коммуникаторы, смартфоны, гаджеты, высокие технологии Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона Поддержите Ладошки: Как поддержать сайт?
Использование материалов сайта разрешено только при наличии
гиперссылки на страницу Ладошек без блокировки индексации
реклама на сайте    Andrew Nugged © 2000-2015