пишите нам 
Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
Ладошки к Солнцу! Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
 

Приветствуем на Ладошках!

Ладошки, у меня РАНЧИК РОДИЛСЯ! :-) ... Уважаемые давние поклонники и посетители Ладошек! Я запускаю коммьюнити-сайт, новый проект, а вы все, будучи https://www.facebook.com/run4iq Бег для интеллектуалов. Бег для интеллекта. Бег "за" интеллектом. Он сам не придёт ;-) Ранчик родился! Андрей AKA Andrew Nugged Ладошки служат как архив программ для Palm OS и Poclet PC / Windows Mobile и разрешённых книг с 15 окрября 2000 года.
 
Электронная библиотека для КПК: информация о книге
лучшие книгипопулярные книги • новые книги за сегодня, за 3 дня, за 7 дней
книги по жанрукниги по автораминформация о библиотеке
простые анонсы новых книг на email ежедневно или раз в неделю


Син Сонця



автор книги:

Мирослава Горностаєва
об авторе подробно



жанр книги:

История
Фэнтези


добавлена:
27.10.2010





- «     оценка: 5 (3 чел.)     » +
1   2   3   4   5
«хуже     ваша оценка     лучше»
ОТКРЫТЬ ТЕКСТ КНИГИ
нажмите на ссылке второй клавишей мыши и выберите "сохранить объект как..."

Готовый поиск (именно этой книги) в интернете:
на Google.com
на Yandex.ru
на Rambler.ru

о книге:


Роман «Син Сонця» оповідає про ті прадавні часи, коли арії володіли Індією. Сюжет його взято з давньоіндійського епосу «Магабгарата».Названий син сути — візничого Радгея, знайдений прийомними батьками на березі Ганги, понад усе прагне стати кшатрієм-воїном. За своє вояцьке вміння, виняткову чесність і шалену відвагу він вдостоюється покровительства принца Гастінапуру Дурьйодгани, котрий не тільки визнає знайду воїном, але і надає йому князівський титул. Та настав час, коли володар Гастінапуру мусить виступити на захист своїх володінь від ображених ним кровних родичів. Князь Карна Вайкартана (так бо нині звуть молодого воїна Радгею) присягнув принцу у вічній вірності, і дотримує слова, хоча йому доводиться битися проти власних братів по матері, один з яких є славетним воїном Арджуною. Та найстрашнішим ворогом Карни, сина арійського Бога Сонця, є все ж таки не Арджуна, а Крішна, втілене темношкіре Божество дравідійської Індії...

отрывок из произведения:


...Чандра, Місяць, тієї ночі, як і завше, освітлював своїм холодним сяйвом всю Бгаратаваршу1. І лише він, світлоликий, бачив як скрадалися берегом Ґанґи дві тіні.

Жінка, струнка й висока, затулялася покривалом, здригаючись від кожного шереху. За нею дріботіла згорблена служниця, що несла на руці важкенького кошика.

— Спинися! — півшепотом наказала висока. Стара, важко хекаючи, поставила кошика на землю і ледь відсунула накривку.

— Моя пані, — мовила служниця жалібно, — погляньте-но... Як воно усміхається в —ві сні. Пожалійте! Одне ваше слово — і я віднесу дитя до знайомого вайшьї2 ! Він багатий і бездітний. Кошик набере води і потоне! В річці — крокодили! Моя пані, чим же винна дитина?

—У мене немає вибору, Уті! — мовила молодиця ледь чутно, — якщо княжич з Гастінапуру дізнається, що я заручилася з ним вже втративши цноту, він одвернеться від мене з огидою, і я ніколи не вийду заміж! А тим більше за таку людину, як княжич Панду!

— Але ж хлопчика можна віддати на виховання, — знову почала стара, — не сказавши нічого про його походження...

— Все одно хтось дізнається, і підуть чутки, — мовила молода пані і дістала з-під покривала якийсь згорток, — Ось! Нехай відомо буде, що це — дитя кшатрійки. Тут — дарунок його батька...

— Чи не краще віддати дитину батькові? — несміливо запропонувала стара, — чому ви не хочете сказати хто це хоч би мені? Я ж виняньчила вас, моя маленька Прітго, я пам''''ятаю ще ті часи, коли ви жили в країні Яду, у рідного батечка, аж поки милостивий Кунтібгоджа не вдочерив вас з батькової згоди! Скажіть мені, хто цей кшатрій, або брагман3 — і я віднесу йому сина!

— Його батьком був сонячний промінь! — різко мовила Прітга, — забудь про це, поклади згорток до кошика і постав кошика на воду!

Стара, схлипуючи, виконала наказ і одіпхнула кошика палицею. Прітга судомно стисла руки під покривалом, тоді різко повернулась і пішла геть од берега. За нею почалапкала служниця.

Чандра, Місяць, дивився байдуже на чорну крапку, що погойдувалась на хвилях Ганґи. З кошика не долинало ні звуку — води Священної Ріки гойдали його як мамині долоні. Маленький Вріша Каунтея Партга солодко спав.

Радга, дружина Адгіратти, княжого візничого, дріботіла запилюженою вуличкою гастінапурського передмістя, притримуючи однією рукою на голові вузол брудної білизни.

Думки жінки були не дуже веселими і кружляли довкола непутящого чоловіка, який збавляв час із іншими сутами4-візничими за грою в кості та чаркою хмільного.

Гра в кості з''''їдала трохи не всю платню колісничого князя Дгрітараштри, тому Радга давно вже відпустила наймичку і прала сама білизну та готувала їжу для коханого чоловіченька. А той на всі докори відповідав лишень: «Кому що залишати... Ми все одно не маємо синів» Троє синочків Радги померли від пошесті в найніжнішому віці, а четверте народилося мертвим, трохи не вбивши матір. З того часу Радга більше не вагітніла, хоч до яких лише Святинь не ходила на прощу. Для молодиці, яка дуже любила дітей, порожній будиночок Адгіратги був нині оселею суму, а сусідські дитинчата, котрі вовтузилися в пилюці, завше отримували від Радги медові коржики та інші ласощі. Сам княжий колісничий теж сумував за померлими синочками, від чого і намагався розважитись грою в кості.

Та Радга, завзята й весела від природи, довго не могла віддаватися сумним думкам. Доки вона дійшла до берега, то почула від стрічних сусідок кілька нових пліток і тепер вже усміхалась, згадуючи те, що їй оповідали подруги.

На березі Радга вигідно розташувалась на бамбуковому плотику і почала рвійно вибивати шмаття дерев''''яним праником. І раптом десь поблизу пролунав дитячий плач.

Радга підвела голову від прання і почала роздивлятися довкола. На березі вона була сама — самісінька. А плач не вгавав.

Оподалік на воді погойдувалась якась плетінка. Жінка прислухалась. Писк лунав звідтіля.

Радга ввійшла у воду, підібравши сарі, і зачепила кошика праником. З нього знову почувся хрипкий писк дитинчати, що, видно, кричало не перестаючи не одну годину...

Отзывы о книге

Ваше мнение будет первым.



 

Чтобы писать комментарии вам нужно
авторизоваться (войти) или зарегистрироваться
 

Скоро конкурс с призами! Подпишитесь: и узнайте, а также получайте ежедневный или еженедельный дайджест новостей, анонсов программ под ваш КПК, акций сайта на ваш почтовый ящик.
 
Помогите Ладошкам стать лучше своей поддержкой.

Хочешь футболку?
Хочешь? Жми - узнаешь
Поиск по сайту и книгам с помощью Google™:
  поиск и обсуждение книг, новых, старых, лучших, советы других и ваши мнения - на ФОРУМЕ САЙТА "Книги, книги, и другие книги".
Регистрация товарного знака в Украине patent.km.ua.
Telephones, address and opening times for shops, post and banks in the UK
 
 

 
те, кто брал читать эту книгу, также брали следующие книги:
А вы знаете, что:


в этом разделе еще не голосовали ни за одну новость...

поддержите
Ладошки
 
Рейтинг Ладошек: КПК, мобильность, коммуникаторы, смартфоны, гаджеты, высокие технологии Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона Поддержите Ладошки: Как поддержать сайт?
Использование материалов сайта разрешено только при наличии
гиперссылки на страницу Ладошек без блокировки индексации
реклама на сайте    Andrew Nugged © 2000-2015