пишите нам 
Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты
Ладошки к Солнцу! Ладошки: КПК, Коммуникаторы, Смартфоны, Windows Mobile, Symbian, Palm OS PDA и гаджеты

Интернет реклама УБС
ToodleDo: он-лайн список дел, клиенты под iPad/iPhone/Android/WM. Будьте эффективным!
 

Приветствуем на Ладошках!

Ладошки, у меня РАНЧИК РОДИЛСЯ! :-) ... Уважаемые давние поклонники и посетители Ладошек! Я запускаю коммьюнити-сайт, новый проект, а вы все, будучи https://www.facebook.com/run4iq Бег для интеллектуалов. Бег для интеллекта. Бег "за" интеллектом. Он сам не придёт ;-) Ранчик родился! Андрей AKA Andrew Nugged Ладошки служат как архив программ для Palm OS и Poclet PC / Windows Mobile и разрешённых книг с 15 окрября 2000 года.
 
Электронная библиотека для КПК: информация о книге
лучшие книгипопулярные книги • новые книги за сегодня, за 3 дня, за 7 дней
книги по жанрукниги по автораминформация о библиотеке
простые анонсы новых книг на email ежедневно или раз в неделю


Ніч перед боєм



автор книги:

Александр Довженко
об авторе подробно



жанр книги:

Современная проза
Военные


добавлена:
26.04.2015





- «     оценка: н/д     » +
1   2   3   4   5
«хуже     ваша оценка     лучше»
ОТКРЫТЬ ТЕКСТ КНИГИ
нажмите на ссылке второй клавишей мыши и выберите "сохранить объект как..."

Готовый поиск (именно этой книги) в интернете:
на Google.com
на Yandex.ru
на Rambler.ru

о книге:


Александр Петрович .Довженко является классиком советской кинематографии, оказывающим огромное влияние на развитие отечественного и мирового кино. Его имя известно во всех уголках мира. Его фильмы вошли в золотой фонд мирового киноискусства.

Творческий диапазон Александра Довженко чрезвычайно широк. Довженко — драматург, Довженко — прозаик, Довженко — публицист, Довженко — кинорежиссер — вот различные ракурсы его художнического облика. Интересы Довженко лежали также и в области эстетики, живописи, архитектуры, педагогики.

Богатейшее литературное наследие А.П.Довженко — рукописи его сценариев, пьес, рассказов, очерков, статей, записи выступлений, стенограммы лекций, дневники, переписка, различные биографические документы — было тщательно собрано Ю.И.Солнцевой и потом передано на постоянное хранение в Центральный государственный архив литературы и искусства СССР. Немало материалов А.П.Довженко находится в архиве киностудий, в фонде Союза писателей СССР, во ВГИКе и других организациях.

отрывок из произведения:


... — Товаришу командир! Завтра ви поведете нас у бій. Ми всі ось тут — і старі, що вже по півроку на війні, і молоді, ось вроді Овчаренка, що йтимуть до бою вперше, — усі ми знаємо, що завтра бій буде великий і дехто з нас, звичайно, загине. Чи правду я кажу?

Іван Дробот, молодий танкіст з надзвичайно приємним і скромним лицем, хвилювався.

— Правду,одповів просто і спокійно Герой Радянського Союзу знаменитий їхній командир Петро Колодуб. — Продовжуйте, Дробот, що ви хотіли сказати перед боєм.

— Я хотів спитать вас, хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові, так от, звідки воно у вас береться, оте все, що говорять, і самі ми знаємо, що ви з любого пекла виходите переможцем, так от, що ви є така за людина, скажіть нам неофіціально, так, ніби ми і не на війні зовсім. Де ваш не бойовий, а, так би мовити, внутрішній секрет? Чи, може, я не так висловився, пробачте.

Дробот почервонів од свого довгого запитання. Йому здалося, що він неясно висловився, і від цього він зовсім розгубився.

— Ні, дякую, Іване, ви прекрасно і тонко висловили свою думку, і я з великою охотою вам одповім, тим більше, що секрет таки у мене дійсно є.

Всі бійці і командири, — а їх було в землянці чоловік тридцять, — раптом заворушились і, розташувавшись для довгого приємного слухання, притихли. Командир умів оповідати. Вони були добрі бійці, і Петро Колодуб любив їх. Поклавши на похідний столик люльку, він трохи почекав, поки стало зовсім тихо.

— Це було на Десні, — почав знаменитий капітан, усміхнувшись.Да... одним словом, звичайний наш український дід-рибалка перевернув мені тоді всю душу. Хто з бійців, що пізнали увесь тягар торішнього німецького вторгнення, не пам''''ятає цього діда? Пригадуєте осінь? Що не ріка, то й драма, то й діди, мов добрі річні духи. Вони були сміливі, діди оті, сердиті і не боялися смерті. Дехто сказав би, що вони не любили нас. Часом їхня нелюбов і навіть презирство до нас не мали впливу. Було таке?

— Було, — зітхнули в кутку землянки.

— Ну, так от слухайте.

Капітан Колодуб підібгав під себе ноги — це була його улюблена поза з пастушого дитинства — і, спершись руками на коліна, подивився на присутніх. У землянці було накурено. Бійці сиділи у присмерку в найрізноманітніших позах, притулившись один до одного чи обнявши один одного. Всі вони були різні і всі рідні. Усіх їх об''''єднувало одне почуття єдиної сім''''ї, те незабутнє і неповторне, що перед лицем щоденних небезпек гуртує на війні чисті серця юнаків, що лишається потім людині найдорожчим спогадом на все її життя.

Пройдуть літа, загояться рани, приорються ворожі кладовища, забудуться пожарища і многі події поплутаються в сивих головах од частих спогадів і перетворяться уже в оповідання, але одне зостанеться незмінно вірним і незабутнім — високе і благородне почуття товариства і братства всіх юнаків, що розбили і стерли з лиця землі фашистське божевілля.

— Ми відходили без зв''''язку, без артилерії, ми одступали на схід день і ніч. Ворожі кліщі мали от-от замкнутися перед нами. Ми несли на плечах своїх поранених товаришів, падали з ними, проклинали все на світі і йшли далі. Ніде правди діти, були такі, що й стрілялися од розпачу, і гордості, й жалю. Були й такі, що кидали зброю і з гіркою лайкою повзли до рідних хат, не мавши сили духу пройти мимо.

Колодуб примовк замислившись.

— Нас було небагато, чоловік п''''ятнадцять. Було кілька танкістів з розбитих танків, були кулеметники, політпрацівники, два бортмеханіки, навіть один полковник без полку. Я був тоді ще командиром танка, що залишивсь у німців з пробитим мотором. А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе.

Капітан Колодуб так тепло і разом з тим з такою тонкою, знайомою всім іронією усміхнувся, що за ним тихо усміхнулася вся землянка...

Отзывы о книге

Ваше мнение будет первым.



 

Чтобы писать комментарии вам нужно
авторизоваться (войти) или зарегистрироваться
 

Скоро конкурс с призами! Подпишитесь: и узнайте, а также получайте ежедневный или еженедельный дайджест новостей, анонсов программ под ваш КПК, акций сайта на ваш почтовый ящик.
 
Помогите Ладошкам стать лучше своей поддержкой.

Хочешь футболку?
Хочешь? Жми - узнаешь
Поиск по сайту и книгам с помощью Google™:
  поиск и обсуждение книг, новых, старых, лучших, советы других и ваши мнения - на ФОРУМЕ САЙТА "Книги, книги, и другие книги".
Регистрация товарного знака в Украине patent.km.ua.
Telephones, address and opening times for shops, post and banks in the UK
 
 

 
те, кто брал читать эту книгу, также брали следующие книги:
А вы знаете, что:


в этом разделе еще не голосовали ни за одну новость...

поддержите
Ладошки
 
Рейтинг Ладошек: КПК, мобильность, коммуникаторы, смартфоны, гаджеты, высокие технологии Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона Поддержите Ладошки: Как поддержать сайт?
Использование материалов сайта разрешено только при наличии
гиперссылки на страницу Ладошек без блокировки индексации
реклама на сайте    Andrew Nugged © 2000-2015