Ладошки, у меня РАНЧИК РОДИЛСЯ! :-)
...
Уважаемые давние поклонники и посетители Ладошек!
Я запускаю коммьюнити-сайт, новый проект, а вы все, будучи
https://www.facebook.com/run4iq
Бег для интеллектуалов.
Бег для интеллекта.
Бег "за" интеллектом. Он сам не придёт ;-)
Ранчик родился!
Андрей AKA Andrew Nugged
Ладошки служат как архив программ для Palm OS и Poclet PC / Windows Mobile
и разрешённых книг с 15 окрября 2000 года.
Володимир Винниченко народився 26 липня 1880 року в селі Веселий Кут на Херсонщині. Помер 6 березня 1951 року в Мужені (Франція). Життєва і творча долі випали йому надзвичайно круті та бурхливі. Світоглядна хисткість шарпала цього талановитого художника слова на гострих зламах політичних і соціальних хвиль: то був він одним із керівників буржуазної Центральної Ради, то його кандидатура пропонувалася на заступника голови Раднаркому і Наркома закордонних справ Української Радянської Республіки. А зрештою він став емігрантом кому глибоко боліла відірваність листка від живого дерева.
отрывок из произведения:
...Рита. А нам всiм здалося, що ти втiк... Месьє Мулен навiть сказав, що ти побiг з таким виглядом, що так i здається, як вибiжить бiлий медвiдь з ломакою в руках.
Корнiй (встаючи). Месьє Мулен — дурень, от i все... Месьє Мулен! Подумаєш...
Рита (з лукаво-радiсною непомiтною усмiшкою). Ну, месьє Мулен не дурень. Це вже, мiй Бiлий Медведик, трошки занадто. Месьє Мулен — перш усього знаменитий критик. I коли ти на нього будеш ревiти, то вiн тебе так одрекламує, що...
Корнiй (обурено). Na![1] To що, що вiн критик, так я повинен спокiйно дивитись, як... (Спиняє себе). А! Дай менi спокiй... I вже. Маєш... Критик, як же... А, дай менi спокiй...
Рита (обережно, лукаво). Ти ревнуєш?
Корнiй. Na, маєш... От єсть... Уже... Хаi Як же, розумiється, до всякого французика. А, дай менi спокiй. Тiльки я от тобi скажу: коли тобi вже нелюбий, ти вперед менi скажи, а потiм уже що хочеш. От. А iнакше... негарно. I месьє Мулен може полетiти догори ногами от туди на вулицю. От i вже...
Рита. Менi скучно... Я теж людина. Ти все з своїми картинами.
Корнiй. Ну, от. От уже скучно... (Пiдходить до полотна, машинально пiднiмає й дивиться на нього, видно, як помалу заглиблюється й забуває за все).
Рита. Розумiється. Не те, що скучно, а я не можу одна нести на собi всю сiм'ю. Дитина хвора. Чому це досi лiкаря немає? Може, доведетьс виїхати... Чуєш, Нiю?..
...Рита. А нам всiм здалося, що ти втiк... Месьє Мулен навiть сказав, що ти побiг з таким виглядом, що так i здається, як вибiжить бiлий медвiдь з ломакою в руках.
