Ялинка автор книги: Михаил Коцюбинский об авторе подробно жанр книги: Драматические Классика добавлена: 12.07.2005

- «     оценка: 3 (2 чел.)     » + 1   2   3   4   5 «хуже     ваша оценка     лучше» скачать для Palm OS PDB размер: 9 Кб скачать для Pocket PC TXT размер: 6 Кб

о книге: Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864р. в м. Вінниці в сім'ї дрібного урядовця. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі. Освіту здобував у Барській початковій школі (1875 — 1876) та Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Коцюбинський почав пробувати свої сили в літературі рано, брався за поезію, переклади, нариси, та швидко головним полем його письменницької діяльності, справжнім покликанням стає художня проза.Коцюбинський вражав своїх сучасників знанням природничих наук. Він проникав у таємниці природи через наукову літературу і власні спостереження. Це допомагало йому глибше, по-філософськи сприймати навколишній світ, краще збагнути і точніше відтворити життя людини в органічному зв'язку з усім світом. Природа і людина зливаються у нього в одне ціле, стоять в одному поетично-філософському ряду.

отрывок из произведения: ...Настав святий вечір. В Якимовій хаті кипіла робота. В печі тріщав вогонь та сичав борщ. Олена, мати Василькова, крутила голубці на вечерю. Василько сидів долі та м'яв мак до куті. Василькові було літ дванадцять. Він був найстарший у сім'ї. Василько м'яв мак і все поглядав то на двох сестричок, що гралися з котом, то на батька, що сидів на полу,схиливши голову. «Чого батько журяться? — думав він.Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?» Рипнули двері. В хату увійшов якийсь чоловік. — Добридень вам,удався він до Якима.Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки, що росте у вашім садочку? Пани послали мене знайти дітям ялинку на святий вечір; я вже другий день шукаю і не можу знайти гарної... Яким помовчав. — А що б ви дали? — спитав він перегодом. — Та вже не будемо торгуватись... Кажіть ціну... — Три карбованці дасте,відповів Яким. — Тату, — обізвався Василько тремтячим голосом,таж то моя ялинка, ви її подарували мені ще тоді, як мене похвалив учитель. На блакитні очі в білявого Василька набігли сльози. Йому жаль стало зеленої стрункої ялинки, що одна звеселяла зимою садок. Батько глянув на сина. Василько замовк, прочитавши в тому погляді невимовний смуток. — Добре, я дам три карбованці,обізвався чоловік,але мусите приставити ялинку сьогодні, бо пани ще хотять прибрати її на вечір. — А як її приставити, коли я слабий, а хлопець малий ще,сказав Яким. Чоловік глянув на Василька. — Не так-то вже й малий ваш хлопець... Та й недалечко їхати — годину... Завидна завезе, завидна й поверне... Яким подумав і махнув рукою. — Якось воно буде... містечко не за горами. Чоловік дав завдаток, розказав, куди завезти ялинку, і пішов...

Ваше мнение будет первым.

Чтобы писать комментарии вам нужно
авторизоваться (войти) или зарегистрироваться