Ябеда автор книги: Всеволод Нестайко об авторе подробно жанр книги: Детские Приключения добавлена: 29.01.2007

- «     оценка: 4.13 (16 чел.)     » + 1   2   3   4   5 «хуже     ваша оценка     лучше» ОТКРЫТЬ ТЕКСТ КНИГИ нажмите на ссылке второй клавишей мыши и выберите "сохранить объект как..." Готовый поиск (именно этой книги) в интернете: на Google.com на Yandex.ru на Rambler.ru

о книге: Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 року в м. Бердичеві на Житомирщині в сім’ї службовця.Книги В.З.Нестайка перекладено двадцятьма мовами, в тому числі англійською, німецькою, французькою, іспанською, арабською, бенгалі, угорською, румунською, болгарською, словацькою та ін. Російською його книги виходили тринадцять разів. Всеволод Нестайко – лауреат літературної премії імені Лесі Українки ( за повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі»), премії імені Миколи Трублаїні (за повість-казку «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків»), премії імені Олександра Копиленка ( за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя»). На першому Всесоюзному конкурсі на кращу книгу для дітей за повість в оповіданнях «П’ятірка з хвостиком» він був удостоєний другої премії. 1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г.К.Андесена як один з найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

отрывок из произведения: — ...Я більше не буду! Ну, чесне слово! — Що ж, повірю. Тільки це вже востаннє. Зрозумів? Коли хоч щось — ти не поїдеш... Якийсь хуліган росте, а не хлопець. Більше панькатися з тобою не буду. — Добре, мамусю. От побачиш, от побачиш. Валько полегшено зітхнув. І в душі він заприсягся: «Годі! Все! Більше цього не буде!» Не вперше Валько давав собі такі клятви, не вперше каявся-легковажна він був людина. Але тепер він вирішив остаточно: скільки можна! Тільки й чути: «Ваш Валько вдарив Борю», «Ваш Валько обірвав вірьовку з білизною!», «Ваш Валько заліз у собачу конуру й гавкав...» І просто нестерпно дивитися у вічі мамі, коли вона докоряє: «Знову? Ну чому ти не можеш поводитися, як Толя?» . Ох, оцей Толя — товстий губатий Только, двоюрідний Вальків брат! Чому всі вважають його таким хорошим? Авжеж, він відмінник і щодня чистить зуби. Авжеж, він не стріляє з рогатки і не їздить на трамвайній ковбасі... Але ж він не вміє плавати і не вміє кататися на ковзанах. І плаксій він — як най-останніша баба. Через четвірки ладен крокодилячі сльози лити. А коли вони були молодші і їм траплялось битися, Толя завжди лупцював Валька, бо був на півроку старший і дужчий. Причому побитий Валько мовчав, а Толя ревів. Б''є і плаче, б''є і плаче. І виходило, що винен, звичайно, Вальковін, мовляв, кривдник, він хуліган. І так усе життя... Але Толі не треба виправлятися. Виправлятися треба Валькові. Мама пішла. Дома — нікого. Поскучавши трохи в кімнаті, Валько йде у двір. На обличчі в нього сум і нудьга. Таке обличчя в нього буває тоді, коли він хворий або коли пише у класі контрольну. З майданчика лунають крики, свист, галас-хлопці грають у футбол. Хтось, вгледівши Валька, гукає: — Валько, гайда сюди, нам нападника дуже треба. Валько зітхає: — Не хочу. І власний голос здається чужим, незнайомим. Як хочеться Валькові пограти у футбола! Та ні, небезпечно. Хіба минулого разу він навмисне «костильнув» Ігоря? Зовсім випадково, в азарті. А скільки крику було: «Скалічив дитину!» Скалічив... Он як ганяє м''яча «каліка»! Підходить Алик, худенький щуплий хлопчина, він погано грає у футбола і тому майже ніколи участі в грі не бере. — Пішли на трембулі покатаємось. «Трембуль»-це трамвай, кататися на ньому «зайцем»страшенна насолода. Але Валько хитає головою. — Пхи,каже Алик і відходить. «Тобі, звичайно, «пхи»! Тобі не треба виправлятися». Яскраво сяє сонце, цвірінькають горобці, деренчать на вулиці трамваї, і весело галасують на майданчику футболісти. Життя, повне спокус і радощів, вирує навколо. А тут виправляйся. Це дуже нудно, та що поробиш... Окрім щирого рішення взагалі виправитися, у Валька ще є для цього одна дуже конкретна причина. Сьогодні о четвертій має під''їхати дядько Володя і взяти його з собою на полювання. Дядько Володя, мамин брат, завзятий мисливець, має власну «Волгу» і, коли сезон, щосуботи їздить на полювання. То в Іванківський район, у ліси, то на річку Удай, то під Чернігів. Уже давно він обіцяє взяти з собою Валька і Толю. Але все якось не виходить: то погода непідходяща, мама не пускає, то (і це найчастіше) місця в машині не вистачає-стільки дорослих мисливців. А сьогодні обіцяв точно. І їдуть вони не куди-небудь, а в село Дейманівку, що на Удай-ріці. «Місця,каже дядько Володя,Ельдорадо! Очерети — три метри заввишки. Зарості-просто джунглі. Дичини-як гною. 1 крижаки, і чирята, і лиски, і бекаси, і чого тільки нема!» Ночуватимуть тут же на березі, у наметі. Звечора риби наловлять, юшки на багатті зварять. Дядько Володя з своїми то-варпшами-мисливцями історії різні розповідатимуть до самісінької ночі, поки не погаснуть у вогнищі останні вуглинки. Немає нічого кращого на світі, як ото лежати на сіні біля багаття, дивитися у вогонь і слухати розповіді дорослих про всякі цікаві випадки... Іскри з вогнища летять у небо і стають зірками, в річці скидається риба, десь в очереті зрідка скрикує якийсь птах... А вдосвіта — на човен і в очерет. Обережно, без звуку веслує дядько Володя, з тихим шурхотом розсуває човен зарості. Клу-бочиться, стелеться по воді туман. Сидячи на кормі, щулишся від ранкової прохолоди. Ось поволі випливає з-за очерету сонце-велике тьмяно-біле коло. Зараз на нього ще можна дивитися, і не боляче очам. А за кілька хвилин воно розжене туман і засяє так, що мимохіть замружишся. І враз-плюсь-плюсь-плюсь! Лоп-лоп-лоп! Фш-шш... — з плюскотом зривається з води і злітає крижень. Дядько Володя хапає рушницю: Бах! Бах! Та летить, витягнувши довгу шию і часто-часто махаючи крилами, красень крижак...

Ни для кого не секрет, что Всеволод Зиновьевич гениальнейший писатель всех времен и народов!!!! Сказки Его читаются чрезвычайно легко. Так и хочется сказать про Него «Гений!!!!!!!!!»-другого слова просто не придумаеш! я читала не все Его произведения, только «Тореадори з Васюківки», «Сонячний зайчик», «П'ятірка з хвостиком», «Чарівне дзеркальце, або Незнайомка з Країни сонячних зайчиків», «Чарівний талісман» и другие, не мение прекрасные произведения! все, что я могу сказать, это одно слово — г е н и а л ь н о! у етого Автора что не произведение — хит!!! Я Его просто о б о ж а ю!!! Я уверена, что даже через очень много лет книги Всеволода Зиновьивича Нестайка будут очень популярні среди людей и в чем я уверена на все 100%, так єто в том, что мои дети будут гордиться тем, что я современница такого замечательного Автора. Люблю вас дорогой Всеволод Зиновьевич!!!!!!!
Тегза Юлианна

Спасибо Вам,за те добрые и увлекательные книги,которые вы,Всеволод Зиновьевич,подарили всем детям голубой планеты!Вы-фантастический писатель,Ваши книги читаются легко,весело и увлекательно.Спасибо Вам!

ви дуже класний автор

помогите ! як скачать книгку всеволода

Чтобы писать комментарии вам нужно
авторизоваться (войти) или зарегистрироваться